Вовча зоря роман, де з клаптиків доль чотирьох головних персонажів складається типове життя на тлі пізньорадянської епохи. Від вітальності до есхатологічності, від віри до апокаліптичної безнадії Євген Пашковський показує, як кожна людина на особистому рівні залишається травмована добою, яку їй довелося пережити: від Чорнобильської катастрофи до безглуздої реальності радянської армії й безкарності за злочини. Написаний у 1991 році роман сповнений незникненної любові й нестерпного болю, і з кожною сторінкою Танатос тут дедалі більше переважає Ерос. Унікальний стиль Пашковського дозволяє упізнати автора з перших абзаців і допомагає читачеві зануритися у світ, який, здавалося б, зник понад три десятиріччя тому, однак насправді продовжує відлунювати і в нашій сучасності.