Фармакологічні властивості:

Амоскицилін є напівсинтетичним антибіотиком із групи пеніцилінів.
Має широкий спектр бактерицидної дії щодо грампозитивних (Actinomyces spp., Bacillus anthracis, Clostridium spp., Corynebacterium spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Staphylococsp., Streptococcusp. ) і грамотрикальних мікроорганізмів (Actinobacillus spp., Bordetella bronchiseptica, E. coli, Salmonella spp., Fusobacterium spp., Haemophilus spp., Moraxella spp., Pasteurella spp., Proteus mirabilis). Препарат не діє на пеніциліназоутворювальні штами мікроорганізмів із пологів Klebsiella і Enterobacter, а також Pseudomonas.

Амоскицилін перешкоджає синтезу клітинної перегородки бактерії, гальмуючи ферменти транспептидози та карбоксипептидози та спричиняючи порушення осмотичного балансу, що призводить до загибелі бактерії на етапі росту. Олійнистий наповнювач, що входить до складу препарату, поступово виділяє мікронізований амоксицилін у кров, у такий спосіб забезпечуючи тривалу дію антибіотика.
У разі парентерального застосування амоскицилін 15% добре всмоктується в кров із місця введення і швидко розподіляється в організмі, досягаючи найвищої концентрації в м'язовій тканині, печінці, нирках, шлунково-кишковому тракті через незначне з'єднання з протеїнами плазми (17-20%). Амоксицилін у невеликому ступені проникає в мозок і кісткову рідину, за винятком випадків, коли мозкова оболонка запалена. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години після введення препарату та зберігається на терапевтичному рівні впродовж 48 годин. Амоскицилін практично не метаболізується. Вирізняється з організму переважно з сечею, меншою мірою з молоком і жовчю.