Він був юний, про довкілля знав ще дуже мало. Та й новий токійський світ сильно відрізняється від середовища, в якому він виріс. Мегаполіс виявився набагато більшим, ніж він собі уявляв. Занадто великий вибір того, чим можна зайнятися, надто незвично спілкуються один з одним люди, надто швидко мчить життя. Через це він ніяк не міг налаштувати баланс між собою та оточуючим. Але головне – у ті роки йому ще було кудись повертатися. Сідаєш на Токійському вокзалі в Сінкансен - і через півтори години прибуваєш у непорушну оплот гармонії та дружби. Туди, де час тече неквапливо, завжди чекають ті, перед ким можна ще відкрити душу. Про те, що це місце зникло безвісти, він дізнався на другому курсі під час літніх канікул.