Себастіан Гаффнер псевдонім знаного німецького журналіста, письменника, публіциста та історика Раймунда Претцеля, найвідомішого за книжками «Гітлер. Примітки до біографії» (1978), «Вінстон Черчілль» (1965), «Зраджена революція» (1969), «Самогубство Німецького Райху» (1970). Гаффнер у своїх працях зосереджується переважно на темі новітньої історії Німеччини, зокрема Німецького Райху (18711945) і досліджує теми причин та наслідків Першої світової війни, падіння Веймарської Республіки і подальшого становлення й краху Німеччини за часів Гітлера. «Гітлер. Примітки до біографії» найвідоміша книжка Себастіана Гаффнера, в якій він у лаконічній формі аналізує життєвий та політичний шлях Адольфа Гітлера, висуває сміливі припущення щодо неоднозначних та химерних поворотів історії Другої світової війни та намагається подати об’єктивний аналіз постаті Гітлера і його значення в історії Німеччини і всього світу, уникаючи при цьому поширеної практики сліпої та неконструктивної демонізації цієї одіозної історичної постаті, яка відвертає увагу від виваженого аналізу найпринциповіших помилок та хибних поглядів Гітлера. Автор намагається уникати кліше, штампів і табу, які поширюються на саме імя «Гітлер», іронічно зауважуючи, що не обовязково автоматично заперечувати, що двічі по два буде чотири, лише тому, що Гітлер теж так вважав. «Чимало теоретичних ідей Гітлера живуть далі, навіть довше, ніж можна було припустити, і не лише серед німців, і навіть не лише серед свідомих послідовників Гітлера. А з іншого боку, допоки в цих ідеях хибне не буде чітко відмежоване від більш-менш правильного, правильне перебуватиме у небезпеці бути табуїзованим лише тому, що Гітлер теж так думав». Книжка стала справжнім бестселером у Німеччині і отримала низку літературних премій: премію міста Дюссельдорф ім. Гайнріха Гайне, премію Йогана Гайнріха Мерка, Літературну премію Фрідріха Шіделя і Літературну премію Вінґейта.

План Маршалла. Світанок Холодної війни - Бенн Стайл

Після Другої світової війни та під час колапсу Британської і підйому Сталінської імперії, влада США на чолі з державним секретарем Джорджем Маршаллом висунули мету відбудувати Західну Європу як форпост у боротьбі з комуністичним авторитаризмом. Їхнє амбітне, масштабне і украй коштовне починання суперечило усім усталеним підходам як європейців, так і американців у економіці, дипломатії та міжнародній політиці загалом. Попри усю властиву нетиповість, це починання, яке ми сьогодні знаємо як «план Маршалла», виявилося успішним і на довгі роки заклало підвалини міжнародного ладу у Західній півкулі, а також стало значним внеском у перемогу вільного світу в Холодній війні. У книзі детально розглянуті передісторія плану Маршалла, політичні, економічні, культурні передумови його формулювання, особливості реалізації плану, зокрема й дуже особистісних факторів у взаєминах представників ключових політичних сил, а також наслідки цієї реалізації для США, Європи, СРСР, а також сучасності.