Події історичного роману (1953) відомого японського письменника Ясусі Іноуе відбуваються в XVI столітті. Цей період, відомий в історії як Сенґоку-дзідай — доба Усобиць, закінчився об’єднанням країни. Головний герой — блискучий та амбітний войовник Канске Ямамото — стає головним стратегом легендарного воєначальника Сінґена Такеди. Упродовж двох десятиліть він бере участь у всіх баталіях поруч із князем. Глибоке розуміння воєнного мистецтва та непохитна вірність Канске допомагають Сінґену здійснити прагнення об’єднати японські землі.

Ясусі Іноуе (井上靖, 1907–1991) — японський прозаїк, поет, есеїст, найбільш відомий історичними творами, майстер автобіографічної прози та творів про сучасність, частково сатиричних. У повоєнну літературу, де переважали егобелетристика та твори, зосереджені на емоціях і переживаннях, повернув традиції класичного роману моноґатарі та щоденників ніккі.
Романи «Вітер, ліс, вогонь, гора», «Воєнні хроніки Санади», «Володарка фортеці Йодо» (премія Номи, 1961 р.) та інші присвячені відомим персонажам давньої Японії, «Дуньхуан», «Лоулань» і «Ян Ґуйфей» — давнього Китаю, «Синій вовк» (читацька премія «Бунґей сюндзю» 1960 р.) та «Вітер і хвилі» (премія «Йоміурі» 1964 р.) змальовують Чингісхана і Хубілая. Белетризована біографія «Конфуцій» отримала премію Номи 1982 р.
За творами Ясусі Іноуе поставлені численні кінофільми й серіали.
З 1964 р. — член Академії мистецтв Японії, в 1976 р. дістав звання Заслуженого діяча культури.