2019: останній рік розквіту світової економіки. Світ став дешевшим, швидшим і кращим: ми створили понад тридцять дедалі досконаліших версій iPhone, пересіли на електротранспорт удесятеро швидше, ніж колись перейшли на традиційні двигуни внутрішнього згоряння, а наш ноутбук зараз має більше пам’яті, ніж усі комп’ютери світу сукупно наприкінці 1960-х. Умови життя так само покращились: за останні 70 років менша кількість населення загинула у меншій кількості воєн, голоду й епідемій, ніж за весь час від початку писемної історії. З історичного погляду ми купаємося у розкошах і щасті. От тільки ідеальний момент історії добігає кінця, а ми стрімко рухаємося до дорожчого, гіршого й повільнішого світу.

Геополітичний стратег і автор книги «Кінець світу — це лише початок» Пітер Зайган описує світ майбутнього, де країни не матимуть іншого вибору, окрім як виробляти власні товари, вирощувати власну їжу, забезпечувати власну енергію, вести власні битви, і робити все це з населенням, яке скорочується і старіє. Автор запрошує читачів у пізнавальну (і трохи жахливу) подорож, сповнену невтішних прогнозів, дотепів і фірмової зухвалості, що веде до відповіді на питання: що ж буде далі? Адже кінець світу — це тільки початок.