Існує причина на те, що кровожерної ненависті людей доводиться вчити — навіть не просто вчити, а ґвалтом її нав’язувати. Така ненависть не є природним явищем. Вона неправдива. І цю неправду переповідають знову й знову — часто таким людям, які не мають засобів і можливостей побачити все під іншим кутом зору. У цю неправду вірив мій батько і сподівався передати її мені.
Я все життя намагався зрозуміти, що довело мого батька до тероризму, і боровся з усвідомленням того, що в моїх жилах тече і його кров. Розповідаючи цю історію, я б хотів дати читачеві щось обнадійливе й повчальне: показати портрет молодого чоловіка, який, вихований у вогні фанатизму, все ж обрав шлях ненасильства. Я не можу претендувати на якусь унікальність і величність, однак життя кожної людини має особливий лейтмотив, а мій поки що є таким: кожна людина має вибір.