До збірки одного з найбільших письменників Латинської Америки Габріела Гарсіа Маркеса входять відомий роман «Сто років самотності» і повість «Полковнику ніхто не пише». Наприкінці книги велика післямова В. Стовбова. Роман Сто років самотності — широке епічне полотно, засноване на поєднанні історичної реальності з казковою народною фантастикою. У романі відбита історія Колумбії та Латинської Америки в XIX — на початку XX століття. Роман має гостру антиімперіалістичну спрямованість. Соціально-психологічна повість «Полковнику ніхто не пише» сюжетно пов'язана з романом «Сто років самотності».