П’ятий човен від Моніки Компанікової — проникливий роман словацької письменниці про дитинство, у якому любов потрібно «заробляти», а тиша й байдужість дорослих залишають глибші рани, ніж слова.

У центрі історії — дванадцятирічна Ярка, яка живе поруч із матір’ю, що надто рано стала дорослою й так і не навчилася бути мамою. У цьому домі немає безумовної любові — лише правила, контроль і постійне очікування «правильної» поведінки.

Самотність змушує дівчинку створити власну внутрішню реальність, у якій вона може дарувати турботу, тепло й побудувати ту сім’ю, якої так бракує в реальному житті. Та небезпечна межа між фантазією і дійсністю поступово стирається.

• глибокий психологічний портрет дитини, позбавленої батьківської підтримки;
• чесний погляд на буденну жорстокість, яку суспільство часто не помічає;
• сильна емоційна історія про потребу в любові та здатність виживати;
• реалістична проза з потужним соціальним підтекстом.

П’ятий човен — це текст, який залишає тривале ехо: болюче, щире й правдиве. Роман про небажаних дітей, внутрішню самотність і світло, яке можна віднайти навіть у темряві.

Моніка Компанікова — сучасна словацька письменниця, відома своїми психологічно тонкими та соціально загостреними творами. У своїй прозі вона зосереджується на темах дитинства, травм, самотності та крихкої людської вразливості.