Увесь світ — театр, а люди в ньому... ну, ви знаєте. Але в Ланкрському королівстві ця метафора стає надто буквальною. Короля вбито (і його привид дуже незадоволений цим фактом), трон захопив підступний герцог із маніакальною дружиною, а законний спадкоємець зник у невідомому напрямку. Навіть сама земля бунтує проти узурпатора. Ситуація пахне класичною трагедією, але за справу беруться ланкрські відьми, які не терплять драми, якщо вона не зрежисована ними самими. Сувора Бабуня Дощевіск, життєлюбна Тітуня Оґґ та юна Маґрат Часник, яка все ще вірить у силу амулетів, змушені порушити головне правило: «не втручатися в політику». Террі Пратчетт майстерно переплітає сюжет «Макбета» з реаліями Дискосвіту, доводячи, що іноді, аби відновити справедливість, потрібна не магія, а добра порція «головології» та правильна вистава.