Олівія Елькаїм – французька письменниця, яка вміє занурювати читача в особисті й водночас історично значущі події. У романі «Я, Жанна Ебютерн» вона звертається до постаті, яку довгий час бачили лише як «музу Модільяні», але не як самостійну жінку та художницю.

Цей роман знайомить із дівчиною, яка мріяла малювати, але опинилася в полоні пристрасті до людини, що водночас була її натхненням і найбільшою драмою. Читач дізнається про зустріч Жанни з Амедео Модільяні, про їхнє спільне життя, що розгорталося на тлі злиднів, хвороб і богемного Парижа. Тут немає прикрас і ілюзій – лише реальність, у якій кохання стає і піднесенням, і пасткою. Сюжет поступово підводить до подій, які вже давно стали частиною історії мистецтва, але в книзі вони показані через відчуття самої героїні.

Атмосфера твору тримає між ніжністю та розпачем. Книга показує, як молода художниця боролася за право бути собою, як стикалася з нерозумінням сім’ї, суспільними обмеженнями та власним вибором, що врешті привів її до трагічного фіналу. Це розповідь про свободу, кохання і втрати, які ніколи не зникають із пам’яті.