Листя використовують як серцевий, седативний, проти судомний та знеболювальний засіб.

Є протиблювотним засобом при вагітності.

В народній медицині листя та верхівка рослини з квітками використовується при задишці, болях в серці, тахікардії, гіпертонічній хворобі, бронхіальній астмі, різних невралгія, мігрені, безсонні, меланхолії, при перезбудженні статевої функції, альгоменореї.

Зовнішньо верхівку та листя застосовували при зубному болі, ревматизмі, забоях та виразках.

Екстракти з листків — ефективний седативний (заспокійливий) засіб. Особливо корисні вони для людей похилого віку. Настої листя знімають спазматичні явища, зменшують напруження гладкої мускулатури кишечнику, діють як засіб, що збуджує апетит — посилюють секрецію травних залоз.

Зазвичай мелісу використовують при нервовому збудженні, вегето-судинній дистонії, безсонні, аритмії, перепадах кров'яного тиску, порушеннях травлення, вегетативних неврозах.

Заспокійливий засіб:
3 чайні ложки листя залити 1 склянкою кип’ятку, настояти 15 хвилин, процідити, пити теплим перед сном.

При вегетативних неврозах (зовнішнє):
75 г трави меліси, 30г суцвіть ромашки лікарської та 75 г листя м'яти перцевої варити 5 хв. у 3 л води, процідити, вилити у ванну.

При гіпертонії:
суміш трав (в рівних частинах листя меліси, квіти і плоди глоду криваво-червоного, трава хвоща польового, листя горіха волоського і омели білої) 2 столові ложки злити 3 склянками води, варити 3-5 хвилин, настояти 10 хвилин. Пити двічі на день по 1 склянці.