Після довгих і виснажливих мандрів Чжи нарешті повертаються до знайомих стін монастиря Співучі Узгір’я. Але спокій, на який вони сподівалися, розвіюється миттєво. Біля монастирських воріт табором стали північани, а поруч, мов живі гори, стоять королівські мамонти — величні й небезпечні. З’ясовується, що наставник Чжи, мудрий чернець Тхієн, помер від тяжкої недуги. Його нащадки прийшли, аби забрати тіло і поховати його відповідно до традицій свого роду. Проте ченці не готові поступитися — і тепер над монастирем нависає загроза: якщо вимогу не виконати, мамонти можуть зрівняти з землею брами та знищити безцінний архів Співучих Узгір’їв. Чжи доводиться відкласти свої записи й подорожні нотатки, щоб урятувати дім, примирити дві сторони і водночас розплутати історію кохання та втрати — трагічну пісню птахи-нейсіні, чий біль виходить за межі людського розуміння.