Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури.

Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну?

Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.

Чому варто прочитати книжку «Синій. Історія кольору»?

• Захоплива історія синього кольору та людства, яке його ненавиділо, обожнювало і зробило обов’язковою частиною власного мистецтва.
• Історія матеріальної культури, крізь спектр кольору — від дорогоцінних відтінків плаща Богородиці до уніформи, Пікассо та джинсів.
• Понад 100 історичних та мистецьких ілюстрацій, які відображають значення і роль синього кольору в історії Заходу.
• Історія кольору, що присутній у природі від самого народження Землі, але відтворений людиною з великими труднощами й на дуже пізньому етапі.
• Перше подарункове видання видавництва Лабораторія від історика-медієвіста Мішеля Пастуро, що відкриває серію книг «Історія кольору».
• Обкладинка створена на основі фрагментів картин художників, які відображають синій колір. Але на відміну від оригінальних видань, Лабораторія використала картини українських художників — Айвазовського, Куїнджі, Ріпина, Мурашко, Бойчука, Шевченка та інших. Усі ці прізвища або були привласнені Росією, або були нею заарештовані, або ж вбиті. Про це не йдеться у контексті книжки, проте для нас важливо продовжувати вести деколоніальну роботу, заявляти про українськість цих митців і повертати їх в український культурний контекст.

Про автора:

Мішель Пастуро — професор середньовічної історії, експерт із західної символіки, історик-медієвіст, геральдист, автор всесвітньовідомої серії книг про кольори.

Академік Міжнародної академії геральдики та віцепрезидент Французького геральдичного товариства (Société française d'héraldique). З 1983 року очолює кафедру історії західного символізму (Chaire d'histoire de la symbolique occidentale) і є директором досліджень у Практичній школі вищих досліджень Сорбонни. Коли він здобув почесний ступінь доктора Лозаннського університету в 1996 році, його описали як видатного вченого, який зробив радикальний внесок у кілька історично-наукових дисциплін.

Багато публікується, в тому числі з історії кольорів, тварин, символів та лицарів Круглого столу. Пише про емблеми, геральдику, сигілографію і нумізматику.