Анатолій Дімаров (справжнє ім’я — Анатолій Гарасюта, 1922—2014) — відомий український письменник, мемуарист, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за другий том роману «Біль і гнів». У дитинстві пережив Голодомор 1932—1933 років, воював на Південно-Західному фронті. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбувся у творах письменника.

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі відкриття в романі «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Савелій Хоменко — людина з важкою життєвою історією. Після лікування він повертається в рідне село, одружується, працює листоношею, але не встигає насолодитися мирним життям.