«Морт» — перший роман із підциклу про Смерть у всесвіті «Дискосвіту», де цей персонаж виступає не як лячна примара, а як майже звичайна істота з власними слабкостями, звичками і навіть почуттям гумору. Пратчеттівська Смерть не ховається в темряві, а рибалить, розмірковує про сенс існування, піклується про кошенят і з приємністю смакує добрі страви. Як і всі, він часом втомлюється від рутини та мріє про перерву.

Саме потреба у відпочинку штовхає його на доволі дивне рішення — узяти собі учня. Так сільський хлопець на ім’я Морт отримує шанс стати підмайстром того, хто супроводжує душі до іншого світу. Спершу це здається йому шляхом до важливої місії й нового статусу, але швидко виявляється, що робота Смерті має власні, складні правила.

Морт намагається сумлінно виконувати обов’язки, та його співчутливість, юнацька наївність і трохи надмірна романтичність постійно втручаються. Він починає робити те, чого не мало б робити ні одне з космічних створінь: ставити долю окремої людини вище установленого порядку. І кожне таке порушення тягне за собою наслідки, які охоплюють не лише людей, а й саму тканину реальності.

Тож «Морт» — це одночасно смішна, мудра й філософська історія про дорослішання, відповідальність, межі вибору і те, як навіть недосвідчений юнак може ненавмисно хитнути баланс цілого світу.