«Іліада» Гомера — це не тільки розповідь про героїчну Троянської війну, а й неймовірно жива драма людей і богів. У центрі — гнів Ахілла, який стає рушійною силою всіх подій, і його фатальне протистояння з Гектором. Тут є все: честолюбство царів, вірність жінок, ніжність батьків, хитрість богів і запал простих воїнів. Це всього лише 50 днів із десятирічної війни, але в них зосереджені весь трагізм і велич людського буття. Поема звучить у гекзаметрі — ритмі, який грецькі вважали божественним. Це особливий поетичний хронотоп: урочистий і повільний, як знімання в уповільненому режимі, він дає нам змогу розгледіти героїв у всій їхній величі. «Іліада» вражає не тільки масштабом битв або каталогами кораблів, а й інтимними сценами — прощанням Гектора з Андромахою, сльозами старого приаму, який вмочує Ахілла повернути тіло сина. Це епос, де вічне переплітається з дуже людським, і саме тому він досі змушує нас співпереживати та захоплюватися.