Чи є межа між реальністю та фікцією, здоровим глуздом і божевіллям, важливою справою і грою? А чи є взагалі щось, що визначає межі речей і кожного окремого «я»? У цих оповіданнях Ольги Токарчук, реалістичних і фантасмагорійних, можливо все, окрім чіткої ієрархії, наперед визначеного й звичного. Якщо дослухатись до барабанчиків, таких самих різноманітних, як оповідання у збірці, можна на якийсь час стати кимось іншим або всіма водночас. У цьому й полягає одна з прекрасних властивостей літератури.