Чуттєва та відверта, ця поезія — немов карта тіла, яка запам'яталася всіма дотиками, удари, поцілунки та зміни. На цій мапі розлитий біль, ніжність, кров, сльози та світло. Тут не прикрашують дійсності, не маскують почуттів, не обмежуються коханням і не стримують глазур. Ця поезія дихає гарячим тілом, розливається по артеріях і венах, проростає між хребцями та ребрами. Вона не боїться надмірності — тому що надмірність тут і є правдою.