Я не навиджу його із самого дитинства. Дитячий садок, двір, школа — він ніде не давав мені проходу! Робив гадості та чіплявся, і я відповідала йому тим самим.
Тепер ми вчимося в одному університеті. Зі шкідливого, настирливого хлопчика він перетворився на впевненого гарного хлопця. Але ненависть наша залишилася такою ж. Я терпіти не можу цього ідіота з натовпом його прихильниць. А його дратує хлопець, який мені подобається.
Але одного разу нам доводиться робити вигляд, що ми закохані одне в одного. І грати роль чоловіка та дружини! Справжній божевільний будинок.
Кохання чи ненависть? Що переможе в наших серцях?