Книга «Міф про норму: травма, хвороба та зцілення в токсичній культурі» — це нонфікшн про фізичне, психічне, емоційне здоров'я та їхній взаємозв'язок. Автори — канадський терапевт-практик Ґабор Мате і його син Деніел Мате. У праці вони фокусуються на проблемі життєвих травм, впливу суспільства на ментальне здоров'я та вдаються до критики сучасної медицини, яка занадто мало уваги приділяє психологічному стану кожного пацієнта. Також автори розглядають поняття норми, і чому загальноприйняте «нормально» зовсім не означає «здорово», а іноді й суперечить здоровому підходу.Автори переконані: тіло й психіка людини не просто взаємопов'язані — вони один механізм. Поширене розуміння норми є хибним, вважає Ґабор Мате, адже воно виносить за дужки вплив стресу, травм і тиску сучасного життя. Людство сягнуло надзвичайного прогресу в технологіях і медицині, здобуло тисячолітній досвід у подоланні захворювань різного генезу, а країни Заходу пишаються своїми розвиненими системами охорони здоров'я. Утім, хронічні фізичні, психічні й психосоматичні захворювання й розлади продовжують прогресувати, перетворюючись на справжню епідемію. Депресії, емоційне вигорання, тривожність і панічні атаки, серцево-судинні та аутоімунні захворювання, гормональні збої… Подолати їх остаточно не вдається через нерозуміння цілісності людини, єдності її тілесного й ментального.Побудувати здоровіше суспільство можна, якщо припинити нехтувати токсичністю сучасної культури. Надмірний тиск соціальних очікувань, нереалістичні стандарти щодо зовнішності чи статків, негаразди у родині, хронічний стрес і пригнічення емоцій — усе це обтяжує імунну систему та підриває емоційну рівновагу. Психічний стан напряму впливає на вивільнення гормонів, кров'яний тиск, імунну систему та функціонування органів. У книзі «Міф про норму» Ґабор Мате, Деніел Мате досліджують соціальний фактор: сутність «хорошого батьківства», наслідки токсичного виховання, динаміку розвитку дітей та механізми нездорової адаптації. Автори зазначають, що хибні когнітивні моделі пристосування виникають на тлі спроб людини вижити у занадто швидкому ритмі життя та агресивному суспільстві, де панує схибленість на досягненнях і успіху, а емоції ігноруються.