Кайя все життя спостерігає за безкраїми луками на узбережжі — маршами. Вона одинарна серед цієї дикої природи, їй доводиться у всьому покладатися тільки на себе. Серед рідних у неї залишився тільки батько, але йому байдужий до дочки. Побоюючись, що її знову залишить, Кайя не підпускає до себе нікого та ховається від проблем, як це роблять раки, за якими вона любить спостерігати. Але весь час, і одного разу дівчина усвідомлює, що готова розділити з кимось свій закритий від сторонніх очей світ.

Це роман про вихід із зони комфорту, пошук однодумців і дорослішання без втрати власної особистості, хоч би якою була думка про це оточення.