«Сібралися ті сумні тучі з усіх боків, і давно вже заклонили нам ясне прозоре небо, й огорнули в тінь і морок наш рідний край. І хто розжене ті сумні тучі?» - писав Іван Нечуй-Левіцький понад 150 років тому, турбуючись за майбутнє України. Минув півтора століття, а ці слова все ще відгукуються в серцях.«Тучі» — це повість про тих, хто шукає свій шлях у мінливому світі. Герої намагаються зберегти віру та ідеали,лемилися, падають, але підіймаються знову. Автор майстерно зображує життя української інтелігенції XIX століття — з її сумнівами, прагненнями та нескінченними внутрішніми пошуками. Герої балансують між особистим щастям і відповідальністю перед ближніми, а їхні історії наповнені болем, любов'ю і надіями. «Кращів» запрошують заглянути в душі тих, хто прагнув змінити світ, але через страх і сумніви не знав, як.Так чи розвіялися ці тучі над їхніми серцями? І, можливо, після найтемнішої ночі все ж візьме сонце?