«Двері в день» — перший в українській і світовій літературі футуристичний роман, якому притаманні деструктивна структура та змішування жанрів. Разом із героєм Теодором Гаєм ми ледь чи водночас опиняємося у вирі подій і курйозів його нинішнього — цілком пересічного життя (паралельно з яким розгортається альтернативна детективна історія на межі із горором), минулого життя, у якому заклалися підступи сьогодення, й майбутніх альтернатив, яких може сягнути герой, наважившись зробити вибір і ступити у двері в новий день. Та в одній із альтернативних ліній він обирає двері в ніч, а ще в одній опиняється в первісно-общинному ладі, ставши персонажем олійної картини, яку угледів у вітрині магазину. Альтернативи до футуризму письменницькі експерименти Ґ. Шкурупія сягають у атмосферно джазовому тексті «Чучупак», де важить радше поетика і ритміка тексту, його образність та екстатична сила, що постає із поєднання лібідо і мортідо, з еротизації смерті. Хоча це й перший в українській літературі текст, у якому окреслено й зафіксовано події Холодноярського повстання. А в коротенькому блюзовому романі «Міс Андієвна» письменник в образі чарівної балерини, яка танцювала на ліхтарях, а нині ночує в парку і побирається по миску супу, означує стару й викинуту на задвірки Європу, без якої світові змовники-голодранці сподіваються прожити. ✦ Що робить книгу особливо захопливою? - Це не одна історія, а цілий зріз експериментальної прози Ґео Шкурупія. У виданні зібрано два романи – «Двері в день» і «Міс Адрієна», а також чотири новели, кожна з власною манерою: репортажна «Місяць із рушницею», новела таємниць «Провокатор» та психологічні «Зруйнований полон» і «Чучупак». Тому книжка постійно змінює ритм, атмосферу й спосіб розповіді. - Кіно, репортаж, детектив і психологічна проза – в одній книжці. Шкурупій не тримається одного жанру. В одному тексті відчувається кінематографічний монтаж, в іншому – динаміка репортажу чи загадковість детективної історії, ще в іншому на перший план виходять внутрішні переживання людини. Саме ця різноманітність робить збірку непередбачуваною. - Атмосфера великого міста й тривожної доби. У прозі Шкурупія відчувається особливий дух 1920-х: стрімкі зміни, захоплення новим світом, технікою та кіно – і водночас нервовість, нестабільність, самотність людини серед цих змін. Його герої живуть у світі, який ніби постійно рухається й не дає зупинитися. - Людина – у центрі всіх цих експериментів. За незвичною формою стоять цілком людські теми: кохання, страх, самотність, внутрішні конфлікти, свобода, влада обставин, зіткнення особистості із суспільством і пошук себе у світі, що стрімко змінюється. Тому тексти Шкурупія цікаві не лише як експеримент авангардної літератури. - Кожен твір пропонує інший спос