Соціолог Макс Вебер ставши свідком глобальної модернізації, яка відбувалася по всій Європі наприкінці XIX — на початку XX століття. Шукаючи відповідь на питання, що є поштовхом до цих перетворень, Вебер дійшов висновку, що це не стільки поява нових технологій чи економічна політика, скільки трансформація парадигми мислення, спричинена Реформацією. На думку автора, поширення протестантизму спричинило зміни морально-етичних принципів, ставлення до праці та ролі людей у суспільстві, i як результат — стало вихідною точкою для появи капіталізму.У цій класичній праці, що побачила світ 1905 року, Вебер торкається таких зрозуміти, як «професійна етика протестантизму», «дух капіталізму», i розглядає питання покликання та економічної вигоди.