Місто розкішних палаців і храмів, запашних садів та іскристих фонтанів, місто, що має гордовите ім’я «Брама бога», різнобарвне, метушливе, місто, яке роздирають внутрішні чвари і підточують неясні передчуття занепаду, але все ще величне, зарозуміле й упевнене в своїй винятковості — таким постає перед нами відтворений уявою словацької письменниці Маргіти Фігулі легендарний Бабілу — Вавілон, столиця Ново-Вавілонського царства.
Герої «Вавілона» надзвичайно віддалені від нашої епохи щодо часових вимірів. Але їхні думки, почуття й надії, звернуті до майбутнього, вчать нас ненавидіти зло й несправедливість, боротися за правду, за мир на змученій, втомленій від війн землі...