У березні та квітні 2014 року російсько-терористичні війська окупували понад сім відсотків території України, зокрема й місто Костянтинівка. Це стало початком загрози для суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, що змусило українців мобілізувати всі наявні ресурси і стати на захист країни від агресора.

4 травня 2014 року українські військові розпочали операцію з визволення Костянтинівки. З двох вертольотів в місто висадився десант сил АТО, і саме тоді розпочався один із найзапекліших боїв за стратегічний об’єкт — телевежу Костянтинівки. Проте справжнє звільнення міста відбулося лише через два місяці, коли до операції долучились підрозділи БОП НГУ "ДОНБАС", 79 ОДШБр, 95 ОДШБр та 80 ОДШБр, які забезпечили успішний результат.

Костянтинівка, розташована на важливому залізничному хабі, залишалася для агресора стратегічною ціллю. Місто є важливою частиною транспортної мережі, оскільки через нього проходить траса з Мар’їнки до Вугледара. Саме тому ворог прагнув утримати Костянтинівку, щоб відкрити для себе шлях до Вугледара, зокрема, для нанесення удару в тил силам, які утримують місто.

Ця ситуація стала одним із яскравих прикладів боротьби за кожен сантиметр української землі, де кожен бій був вирішальним для забезпечення безпеки та незалежності країни. Визволення Костянтинівки стало не лише важливим військовим досягненням, але й символом незламності та рішучості українських воїнів, готових до боротьби за свою землю.