«Механічний апельсин» — роман Ентоні Берджеса, у якому він транслює своє бачення суспільства, вибудуване на нігілізмі, переповнене насильством і підвладне тоталітарному ладу держави. Книжка має вступ від імені Блейка Моррісона. П’ятнадцятирічний член банди Алекс обожнює насильство, наркотики й симфонію № 9 Бетховена. Він і його вірні droogs вештаються вулицями дистопічного майбутнього в пошуках чергових жертв їхньої ініціативи. Але коли Алекс потрапляє під владу держави й віддається експериментам доктора Бродського й техніці лікування Людовіко, хлопець починає відчувати, як веселощі перестають бути чимось буденним. «Механічний апельсин» ліг в основу однойменного фільму Стенлі Кубрика 1971 року. Роман не тільки уособлює віртуозний авторський стиль Берджесса, а й є плацдармом для досліджень моральної сторони волевиявлення.