Розвертка — різальний інструмент, який використовується для остаточного оброблення отворів після  свердління ,  зенкерування  або розточування. Обробкою отвору розгортанням (розгортанням) досягається точність до 6-9 квалітету та шорсткість поверхні до Ra = 0,32-1,25 мкм. Висока якість оброблення забезпечується тим, що розвертка має велику кількість різальних крайок (4-14) і знімається малий припуск. Розвертка виконує роботу під час свого обертання й одночасного надходження вздовж осі отвору.

У процесі роботи не завадить керуватися принципом «тише їдеш — далі будеш», чим менше буде припуск на обробку і чим повільніше та рівномірніше буде здійснюватися подавання інструмента в отвір, поготів вищої якості буде отриманий результат.

Одним із важливих складників процесу, зазвичай, є застосування мастила та охолодження, що робить чималий вплив на ступінь точності розгортання отвору.

Інакше отвори виходять нерівними та шорсткими, не унеможливлені також защемлення й ламання розгортання.

Тому під час роботи з виробами зі сталі, міді й алюмінію застосовують різні мастильні речовини:

• сталеві деталі змащують мінеральною оливою;
• мідні — емульсією з олією;
• алюмінієві — скипидаром із гасоном;
• дюралюмінієві — сурепною олією.

Виняток становлять бронза, чавун — з цими матеріалами можна працювати «суху».

Категорично забороняється обертати розвертку у зворотному напрямку, позаяк це веде до ламання зубів і появи задирок.