Два курси лекцій, присвячених Лейбніцу, були прочитані Жилем Делезом в Університеті Париж-VIII (Венсенн) у 1980 та 1986-1987 роках і стали останніми лекційними курсами у житті філософа. Під обкладинкою книги – роздруківки магнітофонних записів, що зберегли живу інтонацію та емоційний лад делезівської мови. На відміну від написаної ним пізніше книги «Складка: Лейбніц і бароко», у лекціях розгортається набагато більша картина творчості німецького мислителя. Особлива увага приділяється аналізу зв'язку математичних відкриттів Лейбніца з його філософією, паралелям між Лейбніцем, Спінозою, Декартом, Кантом та Уайтхедом, а також головним поняттям лейбницької метафізики. Філософія Лейбніца стає у Дельоза не лише ключем до розуміння епохи бароко, а й найважливішим інструментом конструювання сучасної картини світу