Ця книжка завершує найретельніше з коли-небудь опублікованих досліджень життя і творчості Бертрана Рассела. І якщо перший том Рей Монк присвятив величезним здобуткам Рассела у філософії та його часто болісним стосункам із друзями й коханими, то в центрі другого тому стоїть трагічна, навіть несамовита історія стосунків Рассела з його старшим сином Джоном. За прикладом автобіографії Рассела попередні його біографії, розповідаючи про другу половину його життя, зосереджувалися на його громадській діяльності - на заснуванні школи, політичній кампанії за мир тощо. Усе це докладно описано і в цій книжці, але її вирізняє те, що вона висвітлює найважливіші стосунки в його житті, в які він вклав найбільше часу й душевних сил і які досі залишалися значною мірою поза увагою. У книжці простежується вся історія: від захвату Рассела під час народження сина до жаху, коли він втратив розум, і стає видно, як палко він вірив в освіту й виховання у створенні «безстрашного, незалежного й вільного» покоління, прикладом якого мав стати Джон; і, відповідно, наскільки він був розчарований і приголомшений, коли Джон виявився шизофреніком, а реформувати суспільство виявилося набагато складніше, ніж він собі уявляв.