Брак батьківської турботи в Віктора, жага любові в його батька, прагнення відчувати свою потребу в Марії та бажання ділитися любов'ю у Волдислави. У кожного з них своя травма та свої орієнтири або тотеми, які керують ними, збільшуючи любов абоважується. Це роман насамперед про хвору, загублену, розтерзану душу — частково в кожному з нас. Написаний на початку 2000-х, «Тотем» Степана Процюка став і символом нової літературної епохи, і соціально-психологічним портретом травмованої корпорації, і справжнім проривом у новому українському листі. Через майже чверть століття роман виходить у новій редакції, продовжуючи вражати натуралізм тим і образів.