Гострі кути, дивні форми, похмурі кольори та спотворені перспективи є класичними ознаками експресіонізму, течії двадцятого століття, яка віддавала пріоритет емоціям над об'єктивною реальністю. Незважаючи на те, що цей рух особливо присутній у Німеччині та Австрії, цей підхід процвітав на міжнародному рівні й сьогодні вважається одним із найвпливовіших зрушень в історії мистецтва.

З провідними групами Die Brucke (Міст) і Der Blaue Reiter (Блакитний вершник) і такими ключовими гравцями, як Василь Кандинський, Егон Шіле та Еміль Нольде, експресіоністи відмовлялися від імпресіонізму, який вони вважали "людиною, опущеною до становища грамофонної платівки зовнішнього світу", щоб, натомість, зобразити сирий і внутрішній досвід життя, яким воно відчувалося, а не бачилося на поверхні. Їхні картини сповнені емоційної сили, переданої, зокрема, через інтенсивні та ненатуралістичні колірні палітри, вільну роботу пензля та густі текстури.

Охоплюючи стилістичні тенденції, впливи та найважливіших героїв групи, ця вступна книга досліджує експресіоністську панораму настроїв, ідей та емоцій та їхній постійний пошук глибокої автентичності.