Чорний одяг, темне, пофарбоване волосся й підведені очі; прогулянки на цвинтарі, специфічна музика та вірші про смерть; широкі штани, реп і графіті на стінах; металеві ланцюги, поголені голови з ірокезами й «стіли» — навколо існування субкультур десятиліттями точаться різноманітні дискусії. Дехто називає їх даниною підлітковому бунтарству, а інші вважають радикальними течіями, які можуть містити загрозу для суспільства. Але що насправді ховається за яскравими образами і які цінності транслюють ці, на перший погляд, «дивні» угрупування? Який зв’язок між першими субкультурами, які виникали на території України, й сучасністю? І чому декому з нас саме так хочеться представляти себе світові? Українська фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор дослідила, як українська молодь впродовж століть виборювала своє право на культурну ідентичність — від перших течій в періоди імперських та радянських часів й аж до незалежності. Чому варто прочитати книжку «Дреди, батли і "стіли". Два століття субкультур в Україні»? Книжка-мандрівка яскравим світом субкультур, які впродовж століть розбурхували уяву, змінювали суспільства та боролись за власні цінності. Як виникали й розвивалися молодіжні субкультури в Україні: умови, традиції, історія та виклики, які вдавалось долати у спільнотах однодумців. Розвінчує міфи та відкриває секрети різноманітних культурних течій за допомогою глибокого антропологічного аналізу й спілкуванню з представниками субкультур.