Вийшовши на пенсію автомеханік Уолт Ковальскі проводить дні, ремонтуючи щось по дому, попиваючи пиво і раз на місяць заходячи до перукаря. І хоча останнім бажанням його недавно покійної дружини було вчинення ним сповіді, Уолту — ожесточившемуся ветерану Корейської війни, завжди тримає свою гвинтівку напоготові, — визнаватися взагалі-то нема в чому. Та й немає того, кому він довіряв би в тій повній мірі, в якій довіряє своєму собаці Дейзі.

Всі ті люди, яких він колись називав своїми сусідами, або переїхали, або пішли в інший світ, а на зміну їм прийшли іммігранти, яких він відверто зневажає. Опираючись буквально усього, у що впирається його погляд, — похилені карнизи, зарослі галявини будинків та особи іноземців всюди; безцільно хитаються зграї підлітків, що складаються з хмонгів, латиносів і афро-американців, які вважають, що навколишній світ цілком належить їм самим; юні чужаки, в яких виявилося перетворилися власні діти і внуки, — Уолт просто неспішно проживає залишок свого життя.

До тієї самої ночі, коли хтось спробує вкрасти його «Гран Торіно»...