Шість років тому він відчайдушно вирвався звідси, задихаючись у вузьких стінах провінційного театру. З акторського минулого в новий комерційний світ він узяв тільки прізвисько «Лицедій». Але бажана особиста свобода виявляється ще більш примарною. Йому належить статьразыгранной пішаком у чужій грі, де на кону величезні гроші, а ставка — життя. Заблукалому людині судилося зробити коло. Лицедію доводиться виживати саме тут — в стінах колись покинутої театру, з допомогою людей, з легкістю забутих ним колись...