І коридор відбувся наступного ранку. Прохарстві цихпитайте біля Денизьких тяжних. Дізнайтеся про них у шамесів ізсолі, продавців кошерної птиці або в старових із другої богадельні. Таких Меран Одеса ще не видно, а світ не побачить. Міські в цей день одягли нітяні рукавички. В 69, зеленню і відкритих настіб, пальник горів електрика. На білих конях, запряжених у колісницю, гойдалися чорні плюмажі. Шістьдесят півчих йшли попереду процесу. Співочі були хлопчиками, але вониспівали жіночими голосами. Старостисолоджувачів кошерної птиці вели тітку Песю під руки. За старостами йшли члени суспільства данийчиків-євреїв, а за заповідниками-євреями — присяжні поверні, доктори медицини й акушерки-фельдшериці. З одного боку тіті Песі були курячі торговки зі Старого базару, а з іншого боку були почесні молочниці з Бугаївки, заворочені в жовтогарячі шалі. Вони топали ногами, як жандарми на параді в табельний день. Від їх широких стегон йшов запах моря та молока.