Показання для застосування. Мікротравми і поверхневі ушкодження шкіри, слизових оболонок, піодермія, отит, фарингіт, тонзиліт, гайморит, пародонтит.

Спосіб застосування та дози. Настойку прополісу застосовують місцево дорослим та дітям віком від 3-х років у вигляді аплікацій, полоскання, промивання, атакож призначають у формі інгаляцій. У випадку мікротравм та гнійних захворювань шкіри настойку прополісу наносять тампоном на уражену ділянку 1 – 3 рази надобу. Під час лікування зовнішнього гнійного отиту, після туалету слухового проходу, у вухо вводять тампон, змочений настойкою прополісу (на 1 – 2 хвилини 2 – 3 рази на добу) або закапують по 1 – 2 краплі настойки прополісу 3 – 4 разина добу. У разі хронічного тонзиліту і фарингіту слизову оболонку змащують 1 –2 рази на добу протягом 8 – 15 днів. Крім того, при тонзиліті настойку прополісу використовують для приготування інгаляційного спиртово-водного розчину у співвідношенні 1:20.

Проводять 1 – 2 інгаляції на добу, курс лікування – 7 – 10 днів. У разі хронічного гаймориту промивають гайморові пазухи розчином, приготовленим із настойки прополісу і 0,9% розчину натрію хлориду (у співвідношенні 1:10), 2рази на добу, протягом 2 тижнів. У разі пародонтозу настойку прополісу вводятьна турундах у пародонт альні кишені на 5 хв. У разі поверхневих ерозій і уражень слизової оболонки порожнини рота для полоскання використовують розчин, приготовлений з 15 мл настойки прополісу на 1/2 склянки теплої води, 4 – 5разів на добу, протягом 3 – 4 днів.

Побічна дія. Можливі алергічні реакції.