«Дві дев'ятнадцять стільців» — роман Іллі Ільфа й Євген Петрова, написаний 1927 року та є першою спільною роботою співавторів. 1928 року опублікований у художньо-літературному журналі «Трицяти днів» (No 1-7); у тому ж році виданий окремою книгою. В основі сюжету — пошуки діамантів, захованих в одному з дванадцяти стільців мадам Петухової, проте історія, викладена в творі, не обмежена рамками пригодницького жанру: у ній, на думку дослідників, є «глибальний образ епохи».Роман складається з трьох частин. У першій, за назвою «Старголинський лев», що слугує загсу уїдного міста N Іполит Матвеєвич Вороб'янів дізнається від тихої тіщі про діаманти, захованих в одному зі стільців гамбсівського готельного гарнітура. Пошуки скарбів призводять героя в Староруба, де Вороб'янинів знайомиться з «великим комбінатором» Остером Бендером, який охоче погоджується взяти участь у «концесії». Водночас же спрямовується їхній конкурент — священник церкви Фрола та Лавра батько Федор Востриків, який отримав інформацію про коштовність під час трасування мадам Петухової.