«Книга про Дао і Дде» («Дао Де Цзин») — це книга про Шлях і про властивості людської природи, яка поряд із трактатом «Луньюй», складеним учнями Конфуція, належить до найшанованіших і разом з тим найзагадковіших творінь китайської літератури. Зустрічаються також варіанти його назви: «Канон шляху і благодаті», «Книга про шлях та силу» а також «Три вози» (бо написаний він був на бамбукових дощечках, що займали три вози). Цей класичний філософський твір давнього Китаю, приписаний легендарному мудрецю Лао-цзи (VI—V століття до н. е.), є важливим джерелом традиції даосизму. Книга «Дао Де Цзин» — це водночас і поема, що має своєрідну ритмічну організацію, і філософський трактат. Текст написаний афористичним поетичним стилем. Через це, та ще через складність тлумачення основних категорій твору, існує можливість різних за змістом та формою перекладів.