Давним-давно, у маленькому селі біля гір, жив юнак на ім'я Чень. Він був добрим і працьовитим, але бідним, і мріяв про те, щоб одного дня змінити своє життя. Одного зимового вечора, повертаючись додому через засніжений ліс, Чень почув дивний звук. У снігу лежав поранений білий журавель, заплутаний у мисливських сітях.

Чень звільнив журавля, і той, тріпочучи крилами, піднявся в небо. Юнак з радістю спостерігав, як птах відлітає, навіть не здогадуючись, що цей випадок змінить його долю.

Наступного дня до дверей Ченя постукала красива дівчина в білому одязі. Вона представилася як Лянь і попросила прихистку. Чень погодився, і Лянь залишилася, допомагаючи йому по господарству. З часом вони закохалися одне в одного і одружилися.

Лянь була майстринею ткацтва. Вона попросила Ченя придбати ткацький верстат і пообіцяла, що її тканини принесуть їм багатство. Єдина умова — Чень ніколи не мав дивитися, як вона працює. Незабаром тканини Лянь стали відомими у всьому селі, і подружжя розбагатіло.

Проте з часом Ченя охопила цікавість. Одного дня, коли Лянь працювала за закритими дверима, він зазирнув до кімнати. На його подив, замість дружини там сидів білий журавель, що своїм пір’ям ткало надзвичайно красиву тканину. Помітивши Ченя, журавель обернувся на Лянь і зі сльозами на очах сказала:
— Я — той журавель, якого ти врятував. Я хотіла віддячити тобі, але тепер, коли ти дізнався мою таємницю, я не можу залишитися.

Сказавши це, вона перетворилася на журавля і злетіла у небо, залишивши Ченя з розбитим серцем і спогадами про їхнє кохання.

Давним-давно, у маленькому селі біля гір, жив юнак на ім'я Чень. Він був добрим і працьовитим, але бідним, і мріяв про те, щоб одного дня змінити своє життя. Одного зимового вечора, повертаючись додому через засніжений ліс, Чень почув дивний звук. У снігу лежав поранений білий журавель, заплутаний у мисливських сітях.

Чень звільнив журавля, і той, тріпочучи крилами, піднявся в небо. Юнак з радістю спостерігав, як птах відлітає, навіть не здогадуючись, що цей випадок змінить його долю.

Наступного дня до дверей Ченя постукала красива дівчина в білому одязі. Вона представилася як Лянь і попросила прихистку. Чень погодився, і Лянь залишилася, допомагаючи йому по господарству. З часом вони закохалися одне в одного і одружилися.

Лянь була майстринею ткацтва. Вона попросила Ченя придбати ткацький верстат і пообіцяла, що її тканини принесуть їм багатство. Єдина умова — Чень ніколи не мав дивитися, як вона працює. Незабаром тканини Лянь стали відомими у всьому селі, і подружжя розбагатіло.

Проте з часом Ченя охопила цікавість. Одного дня, коли Лянь працювала за закритими дверима, він зазирнув до кімнати. На його подив, замість дружини там сидів білий журавель, що своїм пір’ям ткало надзвичайно красиву тканину. Помітивши Ченя, журавель обернувся на Лянь і зі сльозами на очах сказала:
— Я — той журавель, якого ти врятував. Я хотіла віддячити тобі, але тепер, коли ти дізнався мою таємницю, я не можу залишитися.

Сказавши це, вона перетворилася на журавля і злетіла у небо, залишивши Ченя з розбитим серцем і спогадами про їхнє кохання.