Довгий час після Першої Карабаської війни 1988-1994 років вздовж лінії зіткнення в Нагорному Карабасі зберігався крихкий, але мир. Перестрілки та бойові зіткнення були рідкістю і були скоріше винятком із прави- ла. Ситуація почала поступово змінюватися з 2008 року у зв'язку з економічним підйомом Азербайджану через високі ціни на нафту, військове зростання і пов'язаний з цим вибух реваншистських настроїв у Баку. Тому відновлення війни за Карабах навряд чи здивувало будь-кого з тих, хто серйозно спостерігав за подіями на Південному Кавказі останні роки. Війну чекали давно, залишалися лише питання, коли і з яким рахунком вона закінчиться. Станом на зараз маючи уявлення, як розвивались події, вважаю доречним фактично розділити Другу Карабаську війну на декілька етапів, тим більше, що фактично бойові дії були розтягнуті на довгі сім років: - «квітневе» загострення 2016 років; «гаряча осінь» 2020 року; фінальний акорд 2023 року. Результат Другої війни для всіх був несподіваний дивним був повний розгром Нагорно Карабаської республіки (читай Вірменії), захист якої повинна була забезпечити Росія. Доволі дивним також виглядала активна безпосередня участь у бойових діях Туреччини.