Береза повисла (Betula pendula), або бородавчаста, – це однодомне дерево родини березових, що досягає висоти 10–20 м. Має білу гладеньку кору, яка у старих дерев стає чорно-сірою з глибокими тріщинами. Крона ажурна, гілки пониклі. Молоді пагони червоно-бурі, вкриті смолистими бородавочками. Листя чергове, довгочерешкове, трикутно-ромбічне, двопилчасте, з клиноподібною основою​.

Росте у лісових і лісостепових районах, у Степу – переважно в долинах річок, утворюючи чисті та змішані насадження. Широко використовується в озелененні парків і садів​.

Листя заготовляють у квітні—травні, коли воно ще молоде, запашне й клейке. Старе листя втрачає лікувальні властивості. Сушать у тіні або під наметами, зберігають у сухих приміщеннях із доброю вентиляцією. Термін зберігання – 2 роки​.

Листя містить:

• ефірну олію;
• сапоніни;
• дубильні речовини;
• смоли;
• аскорбінову та нікотинову кислоти;
• флавоноїди;
• каротин;
• гіперозид​.

Листя берези має сечогінну, жовчогінну, антисептичну, протизапальну та загальнозміцнювальну дію​.

Хвороби нирок і сечовивідних шляхів, подагра, ревматизм, шкірні захворювання, гіпертонія, набряки, жовчнокам’яна хвороба​.

1. Настій: 1 ст. ложку сухого листя залити 250 мл окропу, настояти 30 хвилин, процідити. Вживати по ½ склянки 3 рази на день як сечогінний засіб.
2. Відвар: 2 ст. ложки листя залити 500 мл води, кип’ятити 10 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Вживати по 100 мл 3 рази на день при ревматизмі.
3. Чай: 1 ч. ложку листя залити 200 мл окропу, настояти 10 хвилин. Пити як загальнозміцнювальний засіб.
4. Настоянка: 50 г листя залити 500 мл 40%-го спирту, настояти 2 тижні у темному місці. Вживати по 20 крапель 3 рази на день при хворобах печінки.

Гіпотонія, алергія на березу, вагітність, період лактації, гострі запальні процеси у нирках​.

Перед застосуванням рекомендується обов'язково проконсультуватися з лікарем. Опис та інструкція із застосування наведені виключно з ознайомлювальною метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.