У комедії «Сто тісяч» і. Карпенко-Кариє господарів, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом існування. Такі люди готові продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби лише примножити свої володіння. Перегонаючися за прибуток, Герасим Калітка стає мішенню шахраїв, які грають на його гущасті та витягають із цього велику вигоду.