Перед вами своєрідний звіт про події на ділянці фронту біля річок Сомма і Анкр у другій половині 1916 року. Усе розказане тут відбувалося насправді, однак конкретні персонажі - плід моєї уяви. Щоправда, під час роботи над їхніми діалогами і роздумами мені часом здавалося, що в голові моїй лунають голоси привидів із минулого. Їхні думки й судження неминуче виходять упередженими й необєктивними, але так уже виходить, що упередженість і необєктивність становлять неабияку частку імпульсу, що спонукає до дії. Тому, на мій погляд, краще залишити їх у такому вигляді, ніж намагатися згладити. Середнє завжди нудне і безбарвне, а усереднений результат занадто абстрактний, щоб претендувати на статус конкретного досвіду. Я не домагався портретної схожості своїх героїв із реальними людьми, мене головним чином цікавило сприйняття подій якоюсь абстрактною, знеособленою масою нижніх чинів. Майже не маючи інформації і не уявляючи собі справжніх масштабів того, що відбувається, вони бачили ситуацію по-своєму, дуже субєктивно, але в цій субєктивності і була реальна правда, яку я чесно намагався донести. Війна - дуже специфічна сфера людської діяльності. І діють там люди, а не чудовиська і не боги. Назвавши її лише злочином проти людства, ми проґавимо щонайменше половину її суті. Війна - ще й покарання за скоєні злочини. Тут виникає питання моралі, якого нинішня епоха воліє не торкатися. Можливо, коли-небудь ще будуть зроблені більш вдалі спроби вирішити це питання.