За допомогою накреслення профілів пятьох українських мистецтвознавців ХІХ_ХХ століття (Адріан Прахов, Григорій Павлуцький, Григорій Логвин, Володимир Ясієвич, Абрам Мардер) запропоновано спробу розкрити магістральні риси становлення в Україні мистецтвознавства й архітектурознавства як окремих наукових дисциплін в їх людинознавчому аспекті: хронологічно - більш ніж за сто років (з 1880-х по 2000-і), територіально - від Російської імперії до незалежної України, головно - в Києві.