Роман Марка Роберта Стеха спершу відлякує, потім спокушає і, врешті, заворожує своєю ускладненістю. Доладно скомпонований лабіринт, містична візія, алхімічний акт, взірцева модель індивідуації _ ось такі означення-орієнтири спалахують на рецепційному моніторі в часу непростого читання. Бо й сам автор не раз застановляється над якомога виразнішими окресленнями писаного тексту, розри ваючи та розбиваючи його авто тематичними коментарями психоаналітичної або герменевтичної природи