Вперше піднятий в повітря у вересні 1935 року, Мессершмітт Вf-109 на 10 років став основним винищувачем Люфтваффе і залишався в строю до кінця Другої Світової війни. Літак було розроблено в 1934 році на зміну застарілому основному винищувачу Люфтваффе Хейнкель Не-51. Головною особливістю нового літака була висока технологічність виготовлення, що дозволяло в майбутньому, постійно модернізувати Bf-109 не знижуючи темпів виробництва. Крім того в конструкції була закладена можливість установки різних типів двигунів. З установкою на Мессершмітт Вf-109 двигуна ДВ-605 з'явилась наймассовіша модифікація Ме-109 G, яка випускалась з деякими змінами до самого кінця війни. Літак міг нести різноманітні варіанти озброєння і обладнання, що дозволяло використовувати його як фронтовий винищувач, винищувач ПВО, винищувач-бомбардувальник, нічний винищувач і розвідник. Мессершмітт Вf-109 брав участь в боях від пустель Північної
Африки до засніженої тундри Російської Півночі. Він також постачався практично всім союзникам Німеччини: Італії, Румунії, Угоршини, Фінляндії, Словакії і Болгарії. Мессершмітт Вf-109 G-6 виявивсяся тим варіантом «Густава», який випускався самою массовою серією. Було виготовлено більше 12000 літаків. Від попередніх варіантів Ме-109 G-6 відрізнявся посиленим озброєнням, розташованми в фюзеляжі. З кінца 1943 року ці літаки також обладнувались високим кілем і фонарем Erla-Hauben.