«Усе під наглядом машин ласкавої благодаті» — збірка віршів Річарда Бротіґана, американського письменника і поета, автора 11 романів, 10 поетичних збірок і 2 збірок коротких оповідань.

Річарда Бротіґана (1935–1984) літературна критика кінця 1960 – початку 1970 років називала культовим письменником молодого покоління, Селінджером 70-х, «почесною дитиною» часу. Бротіґанівський стиль викристалізовувався на фоні бітницького руху, однак його творчість і бітницька школа утворюють радше контактну зону, аніж органічний сплав або тотожність. Суголосними бітництву виявилися, зокрема, бротіґанівська еклектика, експериментальність, епатажність, проте світосприйняття було іронічнішим, скептичнішим. У своїх віршах Бротіґан майстерно, а подекуди бравурно і досить зухвало жонґлює відомими літературними кліше, сюжетами, образами. Його уява переважно скерована не на створення принципово нових форм, а на їхнє перетворення, наповнення новим змістом, на висвітлення відомого під незвичним кутом зору, на ориґінальний підхід до — здавалося б — назавжди розв’язаних проблем.

«Розчитувати Бротіґана я почав давно, вже навіть не пам’ятаю коли. Він зачепив одразу ж, з першого прочитаного вірша. Я читав його, читав, і мене постійно вражала його неочевидна метафоричність, безпосередність, ліричність, бездоганний поетичний стиль. Читаючи його, я щось перекладав для себе, як звик це робити з поезією, що подобається, і відкладав, так би мовити, у шухляду. Зрештою того перекладеного масиву текстів накопичилось уже чимало. Якщо не помиляюся, орієнтовно десять років тому я предметніше засів за ті свої переклади віршів Бротіґана, маючи на меті підготувати таке собі власне вибране, а тоді запропонувати його видавцю. Згодом я закинув його і перейшов до прози, а влітку 2018 року повернувся, побачивши, що з’явилося видавництво, для якого поезія Бротіґана пасує ідеально. Ми довго ішли до цієї книжки, у процесі роботи над якою вона перетворилася на таке собі вибране з вибраного і стала найпотужнішим концентратом». – Гєник Бєляков, перекладач

Видавництво «П’яний корабель» — українське мале незалежне видавництво, що спеціалізується на перекладній поезії та прозі.

Повернення річок

Усі річки впадають у море;

але море не переповнюється;

звідки річки витікають,

туди ж вони повертаються знову.

Сьогодні у горах

дощить.

Це теплий і зелений дощ,

у його кишенях

любов,

бо настала весна,

і їй не сниться

смерть.

Птахи створюють музику,

схожу на цокання годинників

понад землями,

де діти люблять павуків

і дозволяють їм спати

у своєму волоссі.

Повільний дощ шкварчить

над річкою,

мов смажені квіти

на пательні,

і з кожною краплею

дощу

відновлюється

океан.

Річард Бротіґан