В основі роману лежить реальна життєва історія нашої співвітчизниці _ львівянки Маряни Калабай, яка дізналася про свою третю вагітність водночас зі страшним діагнозом _ гостра мієлоїдна лейкемія. Ось тільки Маряна не злякалася тих випробувань, які підготувала їй доля, і зуміла розгледіти нове життя там, де цілий консиліум лікарів одностайно бачив лише смерть. Ця історія про життя, про дружбу, про віру, про любов і ще трохи про справжнє диво. Адже дива обовязково трапляються з тими, хто в них по-справжньому вірить! Ця історія змусила замислитися кожного з нас... Здавалося б, роки роботи в такому складному проекті, як Стосується кожного, мали навчити мене вже не дивуватися різниці людських доль, але все ж таки це не так. Історії, яким співпереживають глядачі, як і раніше, торкаються й мого серця. Вони сповнені трагізму, але ніко ли не позбавлені сенсу. Так було й у випадку Маряни Калабай. Я добре памятаю той ефір, а також свої думки напередодні й під час програми. Говорити про смерть завжди нелегко, а в студію були запрошені чоловік і діти Маряни. Зазвичай, запис відбувається в живому діалозі з героями та гостями-експертами, а ми ніколи не знаємо, до чого конкретно приведе цей діалог. Емоції зашкалюють, і мені доводиться перекрикувати й заспокоювати як героїв, так і гостей. Але тільки не в цьому випадку. Ніколи раніше я не чув такої дзвінкої тиші на майданчику. Добирати слова було складно всім. Говорив здебільшого Михайло _ чоловік Маряни. Його голос тремтів, а по щоках котилися сльози, але він і далі розповідав мільйонам людей по інший бік екрана про те, як сильно він кохав свою дружину, та про те, як сильно продовжує її кохати. І тут не потрібні були ні поради, ні співчуття, ні спроби розібратися в помилках. Вони боролися до кінця, продовжуючи вірити, а значить: усе зробили правильно! І ця історія, хай би якою щемливою вона була, усе ж таки не про безвихідь та смерть _ вона про життя, про справжню дружбу й навіть про любов, якій до снаги протистояти будь-яким, здавалося б, непереборним обставинам. Під час програми Михайло розповів, що Маряна дуже хотіла написати книгу про те, через що їй довелося пройти, але, на жаль, так і не встигла цього зробити. Ми розуміли, що мусимо допомогти здійснити Марянине бажання в память про неї. І я запропонував Ірині Тетері _ одному з наших експертів, узятися за цю справу. Напевно, я один із небагатьох, кому вдалося прочитати роман ще в рукописі, і тепер з усією відповідальністю можу заявити: Ірині вдалося дібрати потрібні слова, _ упевнений, ніхто з читачів не залишиться байдужим. У цій книзі ховається важка історія дуже щасливого життя, історія про любов і про віру, про життя після смерті, про щось скороминуще й багато про що вічне, про те, що дійсно стосується кожного...